Знаєш? – Знову навіяло… чи то – навіяло знову…
Віриш? – Все не важливе без тебе, кохана…
Хочеш? – Якось, можливо, почнемо розмову…
Мрієш? – Та твоя мрія для мене не знана…
Ночі стають все більше безсонними…
Ранки все більше не впевнюють в радості.
Дні, що без тебе – все більше холодними!
Тижні тепер – ніби сповнені гадості…
А чи потрібен? Питання повторюю…
Іноді думка така, що не варто вже,
Що вже чужий і що я тебе зморюю…
Хочеться милій тобі, приносити радощі…
Знаєш? – Ніч вкотре, знову холодна вся…
Віриш? – Я переможу, знАйду можливості…
Хочеш? – Переживемо і не зупинимся!?
Або зупинимось, якщо хочеш… для вірності…
MARUMA
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська