Десь заблукало сонце серед хмар,
Втомилося ,теплом нас не частує.
Похмурі дні листають календар,
Та в кожної пори своя краса, яка дивує.
Гуляє вітер серед втомлених дерев.
Куйовдить ніжно шати їх строкаті.
Потроху лист скидає старий клен,
Щоб закружляти в вальсі напохваті.
А під ногами шурхотить суха трава,
В опале листя сиплються каштани.
Вдягла намисто знов горобина,
Здаля палає кольором багряним.
Уже частіше ,мов із сита ,сіє дощ,
По підвіконню стукотять рясні краплини.
І можна слухати чаруючий гіпноз,
Як за вікном шумить,у затишній хатині.
Зникає осені насичений пейзаж,
Картини убавляють колорити,
Закінчує гастролі вернісаж,
Природі треба трохи відпочити.
04.10.2022
Автор: Верховчанка
( Людмила Сун- Дун-Чан)
Людмила Сун-Дун-Чан
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
