Золота осінь – це симфонія яскравих кольорів,
Це не просто пора року, а мить приємних відчуттів.
Легкий смуток і свято, розкішні шати.
Урочистий, чарівний бал,
Де учасників вдячних повний зал.
Легкий смуток та свято – усе завмирає
Перед зимнім сном ,
А золото нам платить
За працю нашу вже добром.
Промені сонця вже не палять, а лагідно зігрівають
І ласкавим промінням своїм нас ніжно обіймають.
Небо , високе і бездоганне,
Виблискує чарівною блакиттю;
Ліси стоять, мов казкові палаци.
Насолоджуйтеся цією миттю!
Листя опадає повільно:
Вдень, ввечері , в ніч та вранці,
Падає воно додолу,
Кружляючи в останньому танці.
Утворює шелесткий килим, він стелиться,
І манить нас пройтися неодмінно ним.
27.06.2025
В.Є. Панченко
Золота осінь
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська