Сонце і місяць, та зорі ясні,
Місяць шлях освітив
Чути звін пташиний,
Вітер дерево колише
А жовте листя ,
Як золото , падало
Всю землю вкривало,
Літало, літало,
Як бабине літо
З нами прощалось.
Радісно і любо нам дивитись,
Листячко , як золото летить…
Манить за собою в даличінь,
Сонце сяє із небес –
Лисття наше золоте,
Летить до своїх мрій
Ми повірили в життя,
Наших надій –
Золотих мрій.
Серце гарно бється
Радості нема кінця,
Сповнені серця
Віра наша СВЯТА,
БОГ знає наші всі слова.
Лисття наше золоте,
Унесе всі бурі зла
Не будем ми ні коли у спокусі,
Та журбі ,
Наше лисття , жовте опаде…
Всі тривогі забере
Коли сил уже не маєм,
Бог нам допомогає-,
Про майбутнє наше знає.
Коли лисття опадає,
Золотом землю всю вбирає:
Від бід нас захищає,
Бог нас оберігає…
А лисття все летить –
Нові двері в рай, нам відкриває –
Де щасливо, всі ми будем жить,
І Господу завжди слу жить.
АРИНА ЭРНЕСТ
