Зомбі

Були до труднощів готові,
Але ніхто не уявляв
Ад артилерії обстрілу,
Який внівець зводить життя.

Коли стріляють - ми як мертві, -
Не почуттів, не розуміння,
Захмарена свідомість вся,
Окопи наші як могили.

Якщо в нас влучать напряму,
То й хоронити буде нічого -
Одна могила на усіх
Та й сплетемося в одне тіло ми.

У нас братерство тут сьогодні,
Не по народженню - по смерті.
У світ ввійшли всі в різні сім’ї,
Але в одній ми майже мертві.

Довгоочікуване затишшя
Піхоти нам несе атаку.
Як зомбі ми з могил встаємо,
Щоб напихати супостату.

Це наш час радості від помсти,
Ми раж життя знов відчуваєм,
Коли палає танк ворожий,
Коли піхота відступає.

І знаємо все наперед,
Що, відбиваючи піхоту,
З неба поллє на нас метал,
В ад повернемося ми знову.

Ми з сім’ями вже попрощались,
Ми як мерці - нас вже не вбити.
Але нам випав дивний шанс,
За наші ж смерті шанс помститись.

І потому ми раз у раз
Повстаємо всі як з могили.
Ми зомбі - ворог бійся нас!
Ми зомбі, щоби інші жили!!!

03-08-2022