Світить вікна зоряний промінь.
Від єдиної, зірки на небі,
Спіймати б його у долоні.
Та покласти, його у печері
Кожний збитий, згублений в мандрах.
Відшукав би його по дорозі.
І побачив свій шлях в світлих чарах,
Подолав би, те що не взмозі.
І зі свіжим розумом ставив.
Кожний крок, впевнено, знову.
І мету, що у мріях він марив.
Принесе із собою додому.
Станчік
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
