Зорі не плачте, не личить вам смуток
Вам посміхнусь, доберусь без попуток
Зустріну світанок, рум’янцем на щічках
Забувши про рани в душевних засічках
Ходіть обійму, ваше сяйво впіймаю
Ваші тривоги, усі я приймаю
Гей місяце ясний, чи чуєш мене?
Чи дістатись до світла, де небо ясне
Я знаю, не можна, поки світишся ти
Спокусливо маниш, зорі в пастки
Яскравий світанок руйнує містки
Зорям несе, раптові звістки
Не видно на світлі, в темноті не дістати
Спокійно із вами, буду в тиші співати…
Бабій Ігор 06.27.2024
Ігор Бабій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
