Сяду я в ночі на дворі, біля дому, на холодну землю. І почну дивитись в зорі.. що там в небі так горить? Зорі білі мов той сніг, який вже не вернути. Що там в небі так блищить? Мов гірлянда на ялинці, як в дитинстві в новий рік. І сиджу я так годину, чи за більше,вже не тямлю. Зорі-зорі, як в дитинстві, білі й неймовірно гарні. Таємниці в них багато, і не нам це розгадати.
Anzel
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
