Ти уявляв, якою буде наша зустріч
Після всіх довгих невгамовних літ,
Коли вразливі, ми станемо віч-нá-віч,
І знову здригнеться між нами цілий світ?
Я – ні, адже для мене ти – минуле,
Ти спогад, найпрекрасніший з життя.
Часи страждань я б з радістю забула,
Але й приємним вже не буде вороття.
І все-таки, ти думав, якщо раптом
Зіткнуться паралельні ті прямі,
Наперекір законам пролунають святом,
Засвітяться яскраво уві тьмі?
Якщо же статися цій зустрічі судилось,
Бо не буває випадкових у житті подій,
І не важливо, як наше буття змінилось,
Впізнаєм один одного в житті новім.
Коли ця зустріч трапиться – не знаю.
P.S. Я все-таки чекаю.
Елла Уінд