Цей день настав: ясний, привітний…
Він нервувався непомітно.
Їх перша зустріч – дочекався,
Про почуття свої дізнався.
Не сміє в очі подивитись.
Тріпоче серце, пахнуть квіти…
Наче у сні руки торкання.
Сором’язливе хвилювання…
Такі зіркові в неї очі!
Він уявляв її щоночі…
Але коли зустрівсь наживо –
Вона, як фея, справжнє диво!
Шепоче вечір…зорі світять…
Вселенський вітер шле привіти…
Вони не сміють ворухнутись,
Їхні серця вже можуть чути.
Пульсує ритм, кипіння в жилах…
Злетіли в небо, як на крилах!
Душа крізь фібри прокричала –
Кохання в гості завітало.
ND💗
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська