Зів’яле листя опадає.
Дрібненький дощик накрапає.
І плине час –
Життя минає.
Не так співають вже пташки.
І дні давно уже не ті.
І сонце світить вже не так.
Усюди зараз лиш бардак.
І люди сильно теж змінились.
Ненависть сповнила їх всіх.
Думки неначе погубились.
Не чути вже усюди сміх.
Війна ця клята все змінила,
І час застиг, і все не так.
Багато вже людей згубила
Проклята орківська орда
Та помста все ж до них прийде
І Смерть усіх тих забере,
Хто нашу землю плюндрував,
І хто людей тут катував
І виріжуть мечем святим
Оцю московськую заразу
І знову сонце, радість, сміх
Усе це засія одразу.
Іван Хрущ
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
