Упала зірка в темне небо,
Мов сльоза, блиснула в імлі.
Ти загадай бажання щире,
І відпусти його в світи.
Воно полине між зірками,
Де тиша й вічність зустріча,
А зірка сяє над віками,
І щось у серці проголоша,
Її вогонь – то мить коротка,
Але яскрава, як життя.
І кожна зірка щось лишає,
Як світло в наших почуттях.
Тож коли знов погасне небо,
І спалахне зоря вночі,
Згадай про те, що мить красива
Залишить в серці промінці.
Курило Марія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська