Зірка

Я вчора зірку бачила
не таку як інші,
та про когось мріяла
у північній тиші.
Я б її в долоні
міцьно зігрівала
у моїм полоні
ніжно цілувала.
Зірка та блискуча
мені б зігріла душу.
Але я все плачу,
бо відпустити мушу
до зірок до інших
мою милу зірку
і страждати в тиші
до скінченна віку.
Як таке можливо?
Де ж ви мої зорі,
всміхненні звабливо
В синьому кольорі?
Як таке можливо?
Немає мені долі.
Чи станеться диво
чи загину в болю?
Зірка моя зірка
повернись до мене
бо без тебе гірке
це життя шалене.
Я тебе до серця
Пригорну навіки
Ти для мене світло,
і найліпші ліки.

Марина Жубрик