З тобою

Наввипередки з птахами,
Лечу до тебе думками.
Дорога кружляє світом,
Пірнає за небокрай.

Із спогадів стрічка в’ється.
Це також колись минеться.
Колись ще пробьється сонце,
Крізь хмари, мій рідний, знай.

Що було все пригадаю,
Надійно від всіх сховаю
Той скарб, що у нас з тобою
Залишиться назавжди.

І зараз мені байдуже
Що часом було не дуже
Це все не важливо, любий
Ти тільки себе бережи.
Ольга Вінтер