Бажанням заздрістю гнітить!
І все фантазіями ніжить:
Де нам усе благоволить,
Де ми, на місці розумніших.
А в час натхнення як пером,
В руках приречених на смерть,
Вести — щоб завмирала кров!..
Від всіх, невтілених ідей.
Чекати смерть і кожну мить
Того недовгого життя,
З захопленням кудись спішить:
З надією в думках — щодня.
В гонитві крила відростити,
Від болю, їх красоти,
Дитям нити!…І розуміти,
Повинен, по землі, іти.
Вячеслав Ежов
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
