Знову йде дощ, й тебе поруч немає,
А моє серце тебе ніжно кохає.
Чом я сумую за твоїми очима?
Знаю! Бо любов моя щира й незрима.
Я зараз плачу і згадую тебе,
Плаче і небо, а може так треба?
Сумно на серці й печаль пролягла.
Знаєш, мій милий, а я ще жива.
Я лиш живу і думкою марю,
Що лиш тебе я так вірно кохаю.
Де ти, коханий, прошу одзовись,
І разом підемо в космічную вись.
Ірина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
