За кроком крок ,за жалем – біль…
Його це змінює, та не ламає!
Він, нібито, розсипав сіль,
А цукру в домі вже давно немає.
Десь чути сміх і щастя дзвін!
Загравою палає горизонт ,
Неначе небо посміхається! А він
Лиш намагається забути зради фронт!
Та глибоко в душі вже жевріє тепло.
І більш не буде за минуле каяття.
Бо найстрашніше у житті уже було.
А зараз час впустити нові почуття!
Наталя Бойко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
