Йти

І йти до власної мети
І жити задля неї,
Здолати силу вічної журби,
Що душу їла спокон віків
І бачити в очах своїх сумління,
Що проростає з серця серед юрби людей невтішних…
О, сила власного сумління!
Залиши мене,
Дай змогу йти,
Не провокуй терпіння!

Аліса Боняр