В зимові грози заглядаю,
У завірюхи в літній час,
Свій календар життя листаю,
Де, в основному, все про нас.
Там сльози в весну,
в осінь сльози
Губила, сіяла журба,
Там погляд твій,
що лід, морози,
І моя посмішка сумна.
Тваринний страх,німа тривога…
Той трепет серця ще не вщух,
Хоча не та уже дорога
І не здригається мій слух.
15.05.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
