І вже калина розцвіла,
Зігрілось променеве серце…
Пустила корені Весна
І через кригу ніжність рветься.
Сердечна чакра ожила,
Розбурхалася кров у жилах…
За пагорби десь утекла,
Далеко заховалась зИма.
Минули тіні від журби,
Вони назавжди попрощались.
І на ранковій, на росі,
Краплинами повідривались.
Кругом закохана Весна…
Хай шириться її веління!
Так закрутилась голова
Від феєричного цвітіння…
Розквітнув калиновий цвіт,
Він до любові надихає.
Чарівні миті… білий Світ…
Безмежність небом огортає.
ND💞
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська