Ой калинонько,калино.
По весні тай розцвітає.
Під кущем калини тої
Хлопця дівчина чекає.
Із солодких вуст дівочих
Ллється пісня за селом.
Чорноокая красуня
Жде коханого свого.
Серце мліє і стукоче.
А коханого нема.
Вже й не плачуть її очі.
Зникла безвісті сльоза.
Десь поїхав її милий
У чужий далекий край.
Залишив він свою любу
І просив:,,Ти почекай!"
Відцвіла калина буйно.
Літо не одне зійшло.
Осінь пошепки шепоче:
,,Дочекалась! Він прийшов!"
І розгледіла дівчина,
Десь отам щось майорить.
Постать милого з’явилась.
Що є сил побігла вмить.
А калинонька,калина
З тії давньої пори,
Носить серденько дівчини,
Вірне серденько, в собі.
Шпак Тетяна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
