МАбуть, щось зробили ми не те,
Бо природа розлютилась на людей.
Війни не спиняються ніде,
Залишаючи, чимало нам смертей.
Все це небезпеку нам несе:
І пожежі й зсуви, землетруси –
Бо чому планету так трясе?
Певно ж кара за людські спокуси.
Бруд, сміття і сморід на землі,
До великої призводить це біди.
Катаклізми губляться у млі?
Ні! Розкидані повсюди їх сліди.
А Планета тихцем все долає,
Натяки ж конкретні нам кидає.
Голосно, нестримано волає,
Що на п’Яти смерть вже наступає…
Анна Стоєва
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
