Митці шифрують повідомлення
У клавішах, у струнах, у мазках –
На хвилі внутрішнього променя,
Крізь біль, крізь відчай, через страх.
Крізь далеч простору, поламане сумління,
Застиг кришталь на скорених очах.
Століття болю, пошуку, гоніння –
Поховані союзи втечі і відваг.
Митці шукають вихід з поневолення,
Чорнило чорне блідне на руках.
Катарсис – через внутрішнє оголення,
Таємні змісти – в буквах і словах.
А ми читаємо потерті манускрипти
З надією на істину в слідах,
Читаємо не тексти, а лиш титри –
І праведні ми тонемо в гріхах.
Дяків Сергій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
