Квартиру мати – то гарно
Вдома сидіти можна
Час проходить не марно
Охороняю її відважно
З дому – нехай собі
Йдуть
А от зайти вже
Їм не дадуть
Кого захочу – впущу
Якщо ні – нехай
Де хочуть
Там і живуть
Не впущу я до себе
Ні злість і ні страх
Пристрасті –
Геть хай ідуть
Від них добряче
Закриюсь я тут
Думаєте – за ними
Буду плакать ?
Якби не так !
Про це – і забудь !
Олександр Протас
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
