Квітень

День одягнув темну тіару.
Не віє вам сьогодні вітер.
Сонце сховалося за хмару,
В жалю та в тузі місяць квітень.
Лунає служба у соборі,
На прапорі чорніє стрічка,
Ми не забули страшне горе.
Все пам’ятає Прип’ять – річка.
Був вибух, страх, сильні пожежі.
Земля вся нині наша хвора.
Біда не має, на жаль межі,
Та правда не була прозора.
Кладем ми квіти до таблички.
Ніколи не забудем лихо.
Немає у Дніпрі сестрички,
Тому весною надто тихо.
Назавжди гіркота у роті
Серпанок одягає нічка,
Багато суму в ній і болі.
У хаті догорає свічка.

Ірина Сонце