Я бачю темряву
Літери розбігаюцця геть
Як в жахливаму сні
Воно є мені недуступним
Я теж людина і маю честь
Я хочю буть як усі
Я хочю бути рузумним
Я ненавиджу миша
Він завшди перимагає мене
У тому клятаму лобіринті
Дохторь каже він рузумніший
Мене мативація тіки жене
Аперацією мозок сцілити
Бо ні чим я за миша не гірший
Я не маю друзів
Є тільки глум на їхніх обличчях
В черговому звіті я згадую
Своє юнацтво й дитинство
Навколо мене одні протиріччя
Та доктору я все-таки дякую
За помітний прорив і каліцтво
Я геній
Та емоційно допоки відсталий
У світі лишився один
Лиш привид минулого ходить пʼятами
Експеримент попередній тривалий
Та з мишем у нас мало годин
Розрахуватись зі світом своїми ділами
Вони помилились
Я бачив батьків, колишню родину
Я жінку люблю
Я пожертвую собою заради нащадків
Білий миш скінчив свою днину
Я памʼять гублю
Сподіваюсь, більше не буде припадків
Я бачю темряву
Літери знов розбігаюцця геть
В галаві моїй тиша
Чи є в світі ті, хто мене любили
Кожна істота жива має честь
Я люблю і ненавижу миша
PS поклодіть квіти йому на могилу
Еліза Уінд
