Стеляться золочені лани,
В сонці купаються щедрі поля,
Хвилями котяться буйні жнива,
Славлять Вкраїну, її майбуття.
Вітер шепоче в траві запашній,
Річка сріблиться між верб молодих,
Сонях до сонця лице підніма,
Мов і сама Україна в борні.
Там, за ланами, за темним гайком,
Горді Карпати стоять, мов брати.
Варто їм глянути в небо разком –
Враз розганяють негоди сліди.
Край мій квітучий, могутній і вільний,
Гордість в мені вироста, наче дуб.
Будеш ти жити у щасті й у мирі,
Не віддамо тебе в рабство та згуб!
Карпець Ростислав Ігорович
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
