Сиділа біля нього мовчазного
А він лежав й година тиха.
Схилила голову на нього
Та він уже нажаль не дихав.
Говорить, як кохає
А він, як ангел лежить.
Тримає за руку, розповідає
Та він не чує, він вже спить.
І так всю ніч просиділа
До останньої хвилини з ним отут.
Життя вона вже зненавиділа
Він під землею, вона тут.
Настя Бортник
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
