«Кляті вірші»

Пишу я ті кляті вірші, а для кого?
Для себе? Для чого?
Щоб кожен раз тицяти на помилки
І ледь не кричати, що я така тупа!
Що Риму не таку зробила.
Чи ще за якусь іншу дурню.
Але без цих клятих віршів,
Не можу я прожити.
Не розумію чому,
Але коли пишу я живу.
Живу так як моє серце каже жити.
А не як інші люди.
Вони ж знають краще,
Що мені треба!
Як мені жити.
Як бути щасливою.
І як мені кохати !
Все знають, тоді,
Чому мені не розкажуть?
Бо я мала та дурна?
Так собі виправдання, якщо чесно…
Наслухалась вже вдосталь цих людей.
Хочу жити так, як хочу я!
І на цьому крапку ставлю я!.
Нікі-Рікі