Кожна людина має крила,
Одне крило — це мама, а друге — це тато.
Але, на жаль, дуже часто другого крила не вистачає,
І людина залишається з одним крилом.
І це крило захищає її від усього негативу,
Не дає впасти, надає сили.
Але з часом і це крило зникає,
І людина залишається безкрила у цьому суровому світі.
Але вона має залишатися сильною, незалежною і вільною.
Так, це може бути важко, так, людина може не справлятися,
Але варто пам’ятати, що колись в людини були крила.
І якщо вони зникли, це не значить, що їх немає,
Вони завжди поряд і допомагають.
Вони шепочуть у вітрі,
У сонячних променях грають,
Навіть у темряві світять,
Надію та силу даруючи, знову і знову.
Хоч крила й невидимі, дух їхній незламний,
В серці живуть, і крізь роки несуть,
Силу предків, любов і теплоту,
Наповнюючи життям, красою і цвітом.
Не бійся падати, не бійся бути самотньою,
Бо крила у душі, вічно з тобою.
Ангеліна Помазаєва
Кожна людина має крила
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська