Кожної ночі я бачу море

Кожної ночі я бачу море
Те море, як запах дитинства, любові
Те море, як присмак дитячих усмішок
Те море, найкраще, без всяких домішок
І бачу свій двір , і бачу там друзів
Сидим ми у дворі, п’ємо все теж смузі
Ми всі посміхаємось, ця дружба надійна
Незламна роками, така енергійна
І все це б було назавжди, всі ми разом
Але, хто б і знав, що прийде ця зараза
Ніхто уявити собі і не міг
Що ворог безжально прийде на поріг
Розкине нас всіх по містах, по країнах
І будем читати одні й тіж новини
Війна… Скільки ще нам зосталось терпіти?
Одна в нас мета, ми всі хочемо жити!
Без стаху, тревог, всіх цих пострілів, звуків
З веселим обличчям, не бачить ці муки
Щоб більше не бачить додаток «тривога»
І не читати «Прошу допомоги»
Я хочу одне , щоб єдині всі ми
Нарешті сказали проклятій війні:
Скоріш закінчись! Нам набридло , вже досить!
Нехай світ забуде, нехай він голосить
Про те, що не хочемо ми всі так жити
Про те, що ми люди, нас треба любити
Про те, що дитинство забрали в дітей
Про те, що не бачать сини матерей
Про єдність, про силу у нашій державі
Про те, щоб країна не знала печалі
Добру, варто бути у нашій країні
В незламній, квітучій, моїй Україні
І скоро ця буде палка перемога
І скоро всім друзям зустрінутися змога
І море не буду вже бачить у сні
Ці хвилі небесні, красиві й легкі
І я обіцяю побачать всі море
Те море, як запах дитинства любові
Те море, як присмак дитячих усмішок
Те море прекрасне, без всяких домішок.
Анна Шерстюк