Коли буде потреба, Господь тебе покличе.
Відчуєш голос в серці, що вже прийшов твій час.
Пора життя прожите на полиці розложити,
Всі пазли поскладати, щоб все зійшлося враз.
Душа, що стежку свою до вічності топтала,
Все зразу ж зрозуміє – й коліно прикладе.
В смиренні з Богом жила і ближньому служила,
Зрадіє й усміхнеться, бо вже до нього йде.
Ісус зустріне душу на переході цьому,
І ангели Господні їй стежку прокладуть.
Тоді легкою стане дорога ця, додому,
І з всім земним здобутком відправиться у путь.
А поки ще живемо у Богом данім краї,
Любімо світ чудовий, дарований з небес.
Робім його прекрасним присутністю своєю
І дякуймо Ісусу, бо він для нас ВОСКРЕС !
Любов Колодій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
