Коли дерева брудно-сірі, графічні,
Розпускають ніжно-білі бруньки,
Коли оживають в них соки магічні,
Вкриваються листям гілки.
Божественні гімни треба співати,
Чарівницю-весну зустрічати!
Красу цю, красу цю вітати,
Все нове, розквітле, стрічати!
Бо в цьому високе і часте щось є,
П’янить, перехоплює дух,
Бо в цьому високе і часте щось є,
І вічний, неперервний рух.
Бо в цьому глибокий зміст,
І певно жодні люди, народи,
Не прокладуть до розуміння міст,
І не збагнуть цієї загадки природи.
Галина Савчук
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
