Коли закінчиться війна,
Настане тая радісная днина —
Я побіжу до джерела,
Де тиша п’є ковток спокійної хвилини.
В повітрі — спів, а не свистки,
І небо — чисте, без тривожних тіней.
Дерева шепчуть казки,
Про мрії наші, про любов без змін.
Я руки в воду опущу,
Сльозу з очей обітру мовчки.
І шепотом скажу: “Живу.
І дякую тобі, Земле, за ті рочки…”
Бо кожен ранок — то весна,
І кожна мить — як дар небесний.
Коли закінчиться війна —
Ми знову станем вільні й чесні.
Лебедюк Вікторія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
