Коли небудь прийдуть роки що всі ми будем світом милуватись,не будем плакати а будем сміятись,не будем вити як вовки.не буде відчаю і злоби не будем ближнього ми бити а всіх людей будем любити і світ привабливішим зробим.минулого не будем забувати і хоч би що у ньому було не повернемо ми минуле та у майбутньому не будемо страждати.і гніву вже не влучать стріли в людину чесну і правдиву,та потерпаючу від гніву і рани заживуть які боліли.і в ті роки вже ні одна людина не буде хвора і нужденна,весела буде і блаженна,а все що від лукавого загине.
Пастух андрій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
