Коли спиниться сонце вгорі
І годинники йти перестануть,
Стихнуть кроки в твоєму дворі
І минуле у вічі загляне –
Не лякайся блідих тих примар,
А з собою дійди до консенсусу…
Тут безсилий найкращий мольфар:
ТИ наповнюй життя своє сенсами…
У долонях твоїх срібна нить…
То, мабуть, Аріадна поклала…
А минуле… повір… відболить…
Зірка сонця ТОБІ запалала!☀️
05.07.2023
Юлія Маринич
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
