Забуяла груша у моїм саду,
Родом із дитинства, її обійму…
Листя із плодами кольору бордо,
Спогади в минуле вітром віднесло.
Ми ж зростали разом, в школу я пішла…
Твоя пишна крона, як сама Весна!
Проводжала в юність…соковитий смак…
Поцілунок перший, то любові знак.
Ти мене стрічала кожної весни,
Листя осипається…вже осінні дні…
Ніби зупинились кадри із життя,
Кольорова казка нашого буття!
Назбираю грушок, посмакую знов,
Родом із дитинства, вічності любов.
ND💗
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
