А міська тьма в палаці пітьма.
Засідає революційна комісія.
Башня дзвенить, галасує
Артилерія бас в мелодію су́є
Діло номер ікс
Розстріляти треба ніц
— Ні — Тсс
— Проти — Характеру міць?
Крок туди, крок сюди
Боротьба совісті і Сатани
До розстрілу — чотири і два
Крові перемоги йдуть не зо зла
У переулках велика людина — маленький силует
Маузер її єдиний аргумент
— Спиш? — Не сплю, за тебе молю
Справа не проста жити без Христа
І тільки в ЧеКа із ікон Сатана
— Вже я жалію, що маю надію:
Примара мені говорить, а я то плачу, то радію
Частина мого я, що ховається від Гільйотини
Зустрічається зі мною, що багряніє
Виходу нема поновлена робота революційного суда
Горить лампада під образом Марії
Біла загроза над містом без мрії
Підпис один, підпис два — розстріляна нова сім’я
Ідуть нарікання — буде бунт
Іде підпис три — буде стрільба
Підпис чотири — розстріляний поп
Комунар кров п’є як клоп
Я б його застрелив та розумію
У моєї совісті немає надії
Мати у церкві була
Її розстріляли як і попа
Редніков
