Комусь

І кожен дасть тобі своє ім’я,
І кожен назове тебе по різном,
Хтось богом, чортом чи аллахом охрестить тебе…
Обізве, як відчує – грізно!
І наплювати всім – хто ти є,
Ким ти себе вважаєш.
Пошлють тебе, далеко, і надалі…
Бо чим ти як істота їм потрібен.
Ти – вислів, ти – молитва, ти – слова…
Ти – вигук лютий, заклик грізний!
Коран, Талмуд, Святе письмо
Усі слова – "Твої", але казали що писати,
Що викинути, і забути, й геть.
Те, що мішати десь, колись,
Комусь і стане лінь це виправляти…
А далі всі забудуть, все забудуть…
Окрім фальшивого письма, нічого…
Нічого не залишиться. Повіки…
Просто людина