Конвалії

Колись , я йшов по стежці , наче по доріжці,
І дерева високі , наче ясень великий.
І вусленців багато всюди , мов дивовижний шарм ,
І травнева природа , немов розквітає тут усюди.

Квітів , і так багато , наче великі букети,
І тюльпани дивовижні , і красиві рози .
І сонячних кульбаб, чарівних і дивовижних,
І скрізь ,наче бачив,конвалії,мов гарних і душевних.

Вони наче білосніжні,як веселі дзвіночки,
Символ праці , миру та щастя .
І вони такі цікаві , наче полонез французький,
І наче милі вони, немов як цікава киця.

Ці квіти , як великий скарб чарівний ,
Як велика кохана цінність .
Нехай , усі люди будуть такими , як вони
Бо ми усі наче одна людська гідність .