Вже вдягнула костюм. То чи маю я тепер право говорити про важливе?
Костюм не показник розуму
Можна бути без костюма,
Головне – не без душі.
Бо буває: шовк і гумор,
А всередині – пусті.
Всі б ходили у костюмах,
Але в нас іде війна.
Чи про мир лише говорять
Люди в темних піджаках?
Черчилль теж не гнався в моду,
Бо горіла вся земля.
Коли вибухи та шторми –
Смокінг вже не до лиця.
Тож костюм – то лиш тканина,
Головне – розум ясний,
І бажання перемоги,
А не марний блиск речей.
Автор: Анна Бабій
03.03.2025
Anna Babii
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
