Кохайте, люди, поки час не плинув,
Любіть, тоді коли болить нестерпно.
Радійте, люди, поки смуток не поглинув
Обіймайте, тоді коли це виглядить дотепно.
Не зважайте, люди, на дотепність,
Забудьте про розмитий макіяж.
«Викинь з голови свою буденність,
І хутчіш біжим з тобой на пляж»
Цілуйтесь, люди, як в останній раз,
Любіть, неначе це у перший раз.
Зізнавайтесь у коханні, хоч в десятий раз,
Обіймайтесь, ніби завтра вже не буде «нас»
Лікіанна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
