Я вовком завиваю у ночі ,
від горя втрати щирого кохання…
Кохання – дар , його ти бережи!
А втратиш вовком завиватимеш вночі.
Кохайте щиро , не жартуйте…
Бо в мить розірве серце на шматки.
Це почуття не про насмішки , не про жарти.
Це почуття для створення сім'ї.
Сім'я , то скарб , він є безцінним.
Вона дарує радість і тепло.
Коханням створюються сім'ї ,
що зветься щастям на Землі.
А як кохаєте , тримайтесь міцно , що є сили!
Не біжіть по різні береги ріки!
Якщо побігли схаменіться,
бо в раз загубетесь в страшній пітьмі…
Едуард Верещак
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
