Кохай

Кохай того, хто і з Антарктиди
принесе сніданок в ліжко,
залишивши шлейф троянди,
й поцілує ніжно-ніжно.

Кохай того, хто хоч зараз
ладен вести листування,
а не о двадцятій сорок
надішле тобі "до завтра".

Кохай того, хто фанатик
всіх твоїх безглуздих дум,
й має завжди що сказати,
а не навіває сум.

Кохай щиро, як ти вмієш,
того, хто цілого світу вартий,
бо важливо, розумієш,
мову серця промовляти.
Анна Швець