Кохана…
Ти знаєш
ми сьогодні йшли
з хлопцями на завдання
а там був світанок…
Ні, не світанок…Світання…
Здається сам Бог
намалював його
в наших очах…
Автомат на плечах
ми тихо ідем
у кожного щось
на думці своє
А в мене горить
кохання Твоє
в душі
І голос Твій ніжний
в ранковій тиші
я чую…
Відчую…
Відчую Тебе теплом
цього сонця
і сріблом туману
до тебе торкнуся
Коханість моя
Ти просто повір
настане той день
і я повернуся…
літо 2022
Наталка Весна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
