Кохана, тримайся, будь ласка не плачь,
Пробач за новини, я вас захищав!
Дзвінок цього ранку був наче палач,
"Микола загинув…" – голос тихий сказав.
Кохана, навіщо ти так кричиш,
Не треба, голубка, мене душить,болить.
Я поруч і бачу, як ти тремтиш,
Під вітром як прапор наш майорить.
Кохана, прошу, себе не кори,
Ти ж знаєш характер мій запальний.
Весь жаль свій в смітник скоріш прибери,
І вір, що мій внесок був людям потрібний.
Кохана, все зможеш, ти сину потрібна,
До речі, як школа, вже має "мадам"?
Бачу із плавання медаль в нього срібна,
"Орлу" поможи дати волю сльозам.
Кохана, назавжди ти в серці моїм,
Як хочеться посмішки бачити ваші.
Від всіх небезпек захищатиму дім,
Й виженем "гостя" у напрям далекий піславши.
Олександра(_Alex.aaa_virshi_)