-
Я впевнений, що покохають після смерті.
Я знаю, що будуть плакáти..
Але спитаю в них лише одне..
Чому при житті, про ці слова.. не розказати..?Чому ви всі мовчали - що так любите?
Чому ви так мовчали - що цінуєте..
А вот тепер мене немає..
І ваші сльози.. знову.. на могилу припадає...Вони знову капають на цей цемент..
Але мені вже якось байдуже - на ваший комплімент!
Мені ці всі слова, потрібні були вчора.
А сьогодні я вже труп, а вчора ще був тут.Вот і все.. Закінчилась історія.. Яку ми починали...
Я хотів з дитинства, зіграти на гітарі.
Але зіграв на нервах, справді.. я жалію
Вже якось навіть байдуже, що ноги оніміють.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська