Кохання¿

Життя занадто коротке
Для того щоб
Ти і я,
Блукали в невзаємному коханні.
Кличе тебе все пітьма
І ти, неначе в дурмані
Летиш і летиш,по небі безкраїм
Момент
І ти тут
На полі лежиш,все єдиннім.
Шматочки тебе
В порятунку вони всі блукають,
Благають все поміч…
Ромашки оті, не помагають
Лиш тіло твоє вони закривають.
Крик луна чим далі тим гірше
Ох не взлюбила вона ж твої вірші!
Пітьма забила до смерті тебе..
Але, все було таким ах,
Як новорічна сукня твоя
І літо в якому постійно тонула душа
Кораблики в морі,
Чекають на тебе,моя журба..
Але ти і люба пітьма,
Назавжди є ви,
Лиш ваша сім’я.
Владислава