Ти не чуєш мене, я не чую тебе,
Так навіщо нам щось берегти.
До кісток ти ломаеш- ломаеш мене,
Не питаюсь я щось вберегти!
Чуєш серце биття? Я не чую його!
Те ,що маєш, і мав все минуле,
Мчиться далі твоє, і моє життя,
Спогади є щасливі ,а зараз – болючі!
Подивися зараз в очі мої ,
В них іскри любий більше не- буде!
Намагалась запалити вогонь у твоїх ,
Сірник гасне ,і все вже минуло!
©Олена Панаріна
Олена
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
