Кохання

Намалюй мені ті зорі, що сяяли в ту ніч,
У ту мить, як біля моря бачились ми віч-на-віч.
Де попіл від цигарок відлітав у небеса,
Де віяв вітер, а по щоці текла сльоза —
Кришталева і прозора, та для серця — мов комора.
Де не видно і не чути,
Де боїшся вже відчути
Всі ті муки і страждання —
Ось таке твоє кохання.
Дарина